Інтерв'ю журналу "Орієнтир"

Короткі відповіді на питання журналістів стосовно теми "Стосунки з Богом і вік". Рубрика "Круглий стіл".

- Чи залежать відносини з Богом від віку?

- Бог будує стосунки з кожною людиною, не залежно від її віку. Але, якість цих стосунків залежить від багатьох факторів. І одним із них є фактор віку. Апостол Павло говорить коринтянам: "Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина" (1 Кор. 13:11). Звичайно, апостол говорить про духовний вік християнина. Однак, логічним буде й те, що будь-які стосунки залежать також від розумового росту (інтелектуального розвитку), який приходить з віком. Новонароджена дитина сприймає маму тільки як об’єкт, що дає їжу, і навіть не чітко бачить всі предмети. Це ж стосується і духовних речей: коли отримує знання про довколишній світ, починає розуміти Біблію та дізнається елементарні істини духовного світу, тоді починає душею шукати Бога. Це може відбутися десь в юначому віці. Писання говорить про Самуїла, який говорив з Богом, про дівчинку-служницю начальника війська Наамана, яка вірила у надприродню силу Бога, та й ізраїльські вчителі закону дивувалися мудрості дванадцятирічного Ісуса.

Та тут є одне "але". В дитини, не зважаючи на юний вік, брак досвіду і недостаток знань, стосунки з Богом можуть бути значно щиріші та глибші, аніж в людини, яка багато знає, але не довіряє Богові. З іншої сторони, стосунки з Богом – це пізнання Бога ("Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї!" Мр. 12:30). Велике досягнення: мати багато знання та все одно, по-дитячому, довіряти Господу.

Відносини з Богом повинні розвиватися органічно: в силу пізнання людиною добра і зла, власної цілі та призначення, завдяки духовному досвіду, який вона щодня отримує.

Але, є й інші випадки. Людина може десятки років відвідувати церкву, давно претендувати на роль вчителя, та залишатися духовним немовлям. Проблема наяву - затримка в розвитку, як в тій приказці: "Мудрість приходить з віком. Та деколи вік приходить сам".

Якщо ж говорити про пріритети Бога, то Він "не дивиться на обличчя!" (Рим. 2:11), і від себе додам – не дивиться ні на дитячі веснянки, ні на сиві скроні! Господь шукає спрагле серце!

- Чи існують такі проступки, на які Бог "закриває очі" через молодість християнина?

- Якщо ми, люди, не беремо різки до немовляти, яке, граючись кульковою ручкою, намагається одночасно друкувати нею по клавіатурі новенького татового ноутбука, а просто кажемо, що так не можна робити, і забираємо предмет "пожадання", то тим більше Бог розбирається в наших духовних спроможностях.

Нам деколи хочеться проконтролювати мотиви серця якогось такого "духовного немовляти", однак, всі вони відкриті тільки Богові.

Господь "не закриває очі", а прощає, коли в нього просять прощення. Звичайно, коли п’ятирічний хлопчик захоче поводити ручкою по клавіатурі, він вже дізнається, що деколи при сидінні болить "одне місце", але батько все одно не виганяє його з дому до інтернату. Ісус простив Петрові зраду, Якову та Івану – гордість, Хомі – невірство, простив, висячи на хресті, людям, які не знали, що творили.

Також в духовному світі працює закон сіяння і жнив, якого ніхто не відміняв. Та це вже інша тема.

- Молоді люди часто своє небажання служити Богові "списують" на батьків, Церкву і т.д. З якого моменту настає особиста відповідальність віруючої молодої людини за свої відносини з Богом?

- З того моменту, коли він чи вона почує та усвідомить власне покликання і служіння, до якого кличе Бог. Не можна відповідати за те, чого тобі не доручали. Інша справа, коли, відчувши поклик, молода людина починає формувати в своїй душі конфлікт і противиться Богові (як це було з пророком Йоною). Історія з рибою може повторитися і на суші!

Інтерв'ю надруковане в журналі "Орієнтир"